RSS Карта сайта

Порядок організації та проведення страйку

Статтею 17 Закону України „Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)” визначено: „Страйк – це тимчасове колективне добровільне припинення роботи працівниками (невихід на роботу, невиконання своїх трудових обов’язків) підприємства, установи, організації (структурного підрозділу) з метою вирішення колективного трудового спору (конфлікту).

Страйк застосовується як крайній засіб (коли всі інші можливості вичерпано) вирішення колективного трудового спору (конфлікту) у зв’язку з відмовою власника або уповноваженого ним органу (представника) задовольнити вимоги найманих працівників або уповноваженого ними органу, профспілки, об’єднання профспілок чи уповноваженого нею (ними) органу”.

Таким чином, зазначається, що страйком може бути припинення роботи лише з метою вирішення КТС (К), тобто на підприємстві повинен бути зареєстрований КТС (К). Але найбільш часто припинення роботи працівниками проводиться без реєстрації КТС(К) і навіть без вибору органу, уповноваженого представляти їх інтереси, чи без передачі письмових вимог роботодавцю. За таких обставин керівник підприємства залишається наодинці із страйкуючими.

Статтею 44 Конституції України для тих, хто працює, передбачено право на страйк для захисту своїх економічних і соціальних інтересів. Порядок здійснення права на страйк встановлюється законом. Вимога одна – дотримання законності.

Статтями 18, 19, 20 Закону України „Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів) визначено, що страйк може бути розпочато, якщо примирні процедури не привели до вирішення колективного трудового спору (конфлікту) або власник чи уповноважений ним орган (представник) ухиляється від примирних процедур або не виконує угоди, досягнутої в ході вирішення колективного трудового спору (конфлікту).

Рішення про оголошення страйку на підприємстві приймається за поданням органу профспілкової чи іншої організації найманих працівників, уповноваженої згідно із статтею 3 цього Закону представляти інтереси найманих працівників, загальними зборами (конференцією) найманих працівників шляхом голосування і вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість найманих працівників або дві третини делегатів конференції. Рішення про оголошення страйку оформляється протоколом.

Орган (особа), який очолює страйк, зобов’язаний письмово попередити власника або уповноважений ним орган (представника) не пізніш як за сім днів до початку страйку, а у разі прийняття рішення про страйк на безперервно діючому виробництві – за п’ятнадцять днів. Діє під час страйку в межах прав, передбачених цим Законом та інформує працівників про хід вирішення колективного трудового спору (конфлікту).

Власник або уповноважений ним орган (представник) зобов’язаний у найкоротший строк попередити постачальників і споживачів, транспортні організації, а також інші заінтересовані підприємства, установи, організації щодо рішення найманих працівників про оголошення страйку.

Місцеперебування під час страйку працівників, які беруть у ньому участь, визначається органом (особою), що керує страйком, за погодженням із власником або уповноваженим ним органом (представником).

У разі проведення зборів, мітингів, пікетів за межами підприємства орган (особа), який очолює страйк, повинен повідомити про запланований захід місцевий орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, НСПП не пізніше ніж за три дні.