16.11.2016
Згідно Закону України «Про профспілки, їх права та гарантії діяльності» профспілки створюються з метою здійснення представництва та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки.
З метою більш оперативного реагування на проблемні питання, які зачіпають інтереси спілчан на роботі, в первинних організаціях з чисельністю 15 і більше членів профспілки, вибираються профспілкові комітети.
Від позиції, принциповості і рішучості особового складу комітету – в певній мірі залежить ефективність діяльності цього виборного органу. Ці чинники важливі але не є визначальними.
Стаття 12 Закону України «Про профспілки…» зазначає, що профспілки, їх об’єднання у своїй діяльності незалежні від органів державної влади, місцевого самоврядування і роботодавців. Норми Закону демократичні і повинні би сприяти розвитку профспілкового руху.
Тим більше, в Законі України «Про профспілки…» стаття 13 «Професійні спілки та держава» зазначає, що: Держава забезпечує реалізацію права громадян на об’єднання у професійні спілки, визнає їх повноважними представниками працівників і захисниками їх трудових, соціально–економічних прав та інтересів, співпрацює із профспілками в їх реалізації.
Проте в реальності, все вище викладене, спрацьовує лиш в певній мірі. Члени профспілки будь-якої первинної організації «профспілкою» вважають апарат обласного комітету – це п’ять працівників і апарат Центрального комітету, в якому працює 7 осіб.
Ця кількість працівників на обласному і центральному рівні забезпечують засідання відповідних президій і пленумів, готують проекти рішень цих органів, листи до владних органів, звернення до них, організовують і проводять навчання голів профспілкових організацій. Те саме роблять апарати територіальних об’єднань галузевих профспілок і Федерації профспілок України. Голови галузевих профспілок, їх структурних організацій, в даному випадку – обласних організацій, намагаються для вирішення соціальних питань членів профспілки зустрітися з представниками влади, звертаються до них листами, часом зустрічаються. Чим це все закінчується? Як правило, відповідями, в яких пояснюється, наприклад, чому виникла заборгованість із виплати зарплати державним службовцям, рідко коли такі відповіді містять обіцянки.
Голови обласних об’єднань галузевих профспілок, яким галузі делегували права представляти їх інтереси в органах влади, мають більші можливості для спілкування з представниками, завжди були членами колегій обласних державних адміністрацій. На жаль, на сьогодні голова Об’єднання профспілок Львівщини виключений зі складу колегії обласної державної адміністрації.
Голова Федерації профспілок України має широкий доступ до Кабінету Міністрів України, Міністрів України, Адміністрації Президента України, Верховної Ради України, але конкретних результатів навіть від таких можливостей вкрай мало. У Верховній Раді є депутати, які представляють Федерацію профспілок України у законодавчому органі. Окрім цього, спільному представницькому органу профспілок України, членом якого є ФПУ, інколи складно, але вдається укласти з Урядом і представницьким органом роботодавців України Генеральну угоду. З формальної точки зору – це ніби добре, є певний спільний документ. Західні профспілки таким не займаються.
А що дає Генеральна угода для членів профспілки, яка не містить зобов’язань Уряду і Роботодавців, підкріплених фінансами? На це питання об’єктивну відповідь дають рядові члени профспілки. Нічого. Чи хто-небудь чув по радіо, на телебаченні чи читав статті журналістів, відомих економістів, політиків про Генеральну угоду, її роль і місце щодо вирішення соціально-економічних проблем працівників. Аналогічні по суті різні галузеві і територіальні угоди. Будь-які угоди будуть приносити користь людям, якщо вони будуть фінансово забезпечені. Якщо взяти до уваги досвід Європейських професійних спілок, наші угоди щодо впливу на соціально-економічні інтереси спілчан перспективи не мають.
Так реально виглядає механізм і структура можливостей українських профспілок для вирішення соціально-економічних і трудових потреб багатомільйонної чисельності працюючих – членів різних галузевих профспілок.
Оскільки, описаний механізм і можливості лише апаратів, в основному – обласних і центральних комітетів галузевих профспілок та їх обласних і всеукраїнського об’єднання не в силі вирішувати складні проблеми щодо рівня зарплат, а відповідно – пенсій, тарифів на енергоносії і житлово–комунальні послуги, згадані мільйони працівників, практично – всіх галузей, почувають себе незахищеними і, на жаль, не усвідомлюють, у переважній більшості, що тільки їх спільні, колективні дії можуть вплинути на Владу і роботодавців і при цьому – домогтися гідної роботи і такої ж зарплати. А згадувані вище апарати відповідних структур зобов’язані ставати ініціаторами і організаторами колективних дій профспілок.
Спираючись на досвід профспілок демократичних країн Західного світу, слід усвідомити, що колективні дії – (страйки, як єдиний ефективний спосіб захистити соціально-економічні права працівників, можливий – при наявності немалого Страйкового фонду (президія Ради ФПУ назвала його по–іншому – «Фонд солідарних дій»).
На жаль, такого фонду в українських профспілок на сьогоднішній день немає. Поряд з цим, наприклад – держслужбовцям заборонено брати участь у страйках чи інших масових акціях протесту.
Дійшли до питання, а яким чином чи способом, в умовах відсутності страйкового фонду, заборон протестувати, захищати свої права?
Можливостей мало і вони не надто ефективні.
У більшості органів державної влади і місцевого самоврядування ще є первинні профспілкові організації, в значній частині з них є обрані профспілкові комітети. При виникненні проблем у цих органах щодо рівня зарплати, її вчасної виплати та інших проблем – виборні профспілкові органи мають право провести своє засідання, на якому необхідно обговорити існуючі проблеми, прийняти по них рішення і направити водночас центральному державному органу, який відповідає за вирішення цих проблем. При цьому, вкрай важливо є те, щоб це було зроблено всіма виборними органами і по всій Україні. Не факт, що така дія профспілкових комітетів сильно вплине на Уряд, Міністерство, але засвідчить те, що є профспілка, яка згуртована, вимоги її обґрунтовані і з цим потрібно рахуватись.
Вище викладений механізм може спрацювати, якщо у складі профспілкового комітету є принципові, ініціативні особи і які не будуть боятися свого начальника.
Останній чинник є особливим і важливим. В Україні, в значній мірі, серед начальницького складу зберігається у їх свідомості і в стилі стосунків із підлеглими радянський, а по суті – російський колоніальний принцип, за яким людина – працівник, має бути пригніченим, усього боятися, нічого не вимагати, в усьому бути послушним. Очевидним є те, що працівник зобов’язаний бути працьовитим, чітко і у повному обсязі виконувати свої функціональні обов’язки, дисциплінованим, висококваліфікованим, чітко дотримуватись у своїй роботі норм Конституції і Законів держави. Але при цьому, роботодавець, начальник будь-якого рівня, якщо Україна рухається в Європу, зобов’язаний визнавати кожного свого підлеглого Людиною, як найбільшу цінність суспільства і виходячи з цього, виробляти свій стиль керівництва, який би не пригнічував людську гідність. Однозначно, у цьому питанні має бути вироблена чітка політична лінія Держави.
На жаль, значна частина, як центральної, так і регіональної владної еліти, не усвідомлюють, що на сьогоднішній день наше суспільство ще досить потужно заражене ідеологемами колоніальної політики російської комуністичної імперії часів СРСР. А це вимагає проведення інтенсивної інформаційно–пропагандистської роботи державних органів серед населення, яка б перемагала потужну російську пропаганду в нашій державі. Підростаюче покоління має чітко усвідомити, що для нас ніхто і нічого доброго не зробить. Волю і незалежність як і кожний народ у світі, мусимо, що сьогодні і роблять українці, відстоювати своїм життям і здоров’ям, у сьогоднішній війні з Росією, добиватись гідного життя можемо тільки об’єднавшись у професійні спілки, як це роблять народи глибоко демократичних країн Європи. Тільки організована єдність дій, єдність позицій у вирішенні важливих для життя проблем, принесуть нам успіх.
профспілки працівників держустанов УкраїниЗа матеріалами сайту ЦК Профспілки працівників державних установ України