RSS Карта сайта

Сайт ППДУ » Допомога профактиву » Укладання колективного договору » Методичні рекомендації з питань укладання колективних договорів

Методичні рекомендації з питань укладання колективних договорів

 

     З метою регулювання трудових і соціально-економічних відносин  та узгодження інтересів працівників, власників та уповноважених ними органів на всіх підприємствах, установах і організаціях незалежно від форм власності і господарювання, які використовують найману працю повинні укладатися колективні договори.

Колективні договори укладаються на основі діючого законодавства. Основними законодавчими актами, які регулюють порядок та умови укладання колективних договорів є Кодекс законів про працю України, Закон України „Про колективні договори і угоди”. При укладені колективного договору необхідно приймати до уваги положення і вимоги ряду законодавчих актів, якими регулюються виробничі, трудові і соціально-економічні відносини. Такими актами є Закон України „Про відпустки”, Закон України „Про оплату праці”,  Закон України „Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні”, Закон України „Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності”, Закон України „Про охорону праці” і ряд інших законодавчих актів.

Сторонами колективного договору є власники або уповноважені ними органи (керівники підприємств, установ, організацій) і трудовий колектив даних підприємств, установ організацій. Повноваженим представником колективу, як сторони колективного договору, є профспілковий орган первинної профспілкової організації. В тих установах, закладах і підприємствах де немає профспілкових організацій уповноваженими колективу можуть бути обрані зборами (конференцією) працівники.

Просимо прийняти до уваги, що в ряді колективних договорів, які укладаються в державних установах, безпідставно внесено, як сторону договору, не трудовий колектив, а профспілковий комітет і навіть голову профспілкового комітету чи профорганізатора, які можуть бути тільки уповноваженими представниками трудового колективу.

При укладені колективних договорів слід мати на увазі, що в них можуть вноситись положення або зобов’язання сторін, які відповідають нормам діючого законодавства або передбачають додаткові порівняно з чинним законодавством і угодами пільги, гарантії та умови. Це все передбачено і дозволяється діючим законодавством, якщо в установі, організації, підприємстві є на це можливості і кошти.

Забороняється включати до колективних договорів тільки умови і зобов’язання, що погіршують становище працівників порівняно з чинним законодавством.

Якщо в колективний договір включені умови і положення, що погіршують становище працівників порівняно з чинним законодавством, то відповідно до ст.16 КЗпП України і ст.5 Закону України „Про колективні договори і угоди” ці положення, умови і зобов’язання є недійсними.

Не слід включати до колективних договорів положення і зобов’язання, які згідно діючого законодавства знаходяться в компетенції інших органів, так як за їх виконання сторони колективного договору відповідальності  нести не можуть.

Так, в деяких колективних договорах сторони вносять як зобов’язання адміністрації відшкодовувати працівникові шкоду причинену здоров’ю нещасним випадком, що згідно Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, який набрав чинності з 01 січня 2001 року це є обов’язком Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Має місце коли в колективних договорах профспілкові комітети установ і організацій беруть на себе зобов’язання по оздоровленню працівників в санаторіях і пансіонатах, хоча таких оздоровчих закладів установа не має.

Згідно Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”, який вступив в дію з 01 січня 2001 року допомога по санаторно-курортному лікуванню надається Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

При укладанні колективного сторонам його слід пам’ятати і додержуватися ще однієї обов’язкової вимоги діючого законодавства, що умови і положення їх не можуть погіршувати становище працівників відповідно до того, що регламентовано Генеральною угодою укладеною між Кабінетом Міністрів України, Всеукраїнськими об’єднаннями організацій роботодавців і профоб’єднаннями, галузевими та регіональними угодами.

В колективному договорі встановлюються взаємні зобов’язання сторін щодо регулювання питання зміни організації виробництва і праці, забезпечення продуктивної зайнятості працюючих, встановлення форми, системи, розмірів заробітної плати, інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій та ін.), встановлення гарантій, компенсацій, пільг, режиму роботи, тривалості робочого дня і відпочинку, умов охорони праці, забезпечення житлово-побутового, культурного, медичного обслуговування, організації  оздоровлення і відпочинку працівників, гарантії діяльності профспілкової організації та ін.

В даний час важливим являється включення в колективні договори положень і зобов’язань, що підвищують рівень та якість життя працюючих установи, організації.

Обов’язково необхідно включати в колективний договір, як зобов’язання адміністрації, вимогу про відрахування коштів первинним профспілковим організаціям на культурно-масову, фізкультурну і оздоровчу роботу. Дана вимога передбачена ст.44 Закону України „Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності”. Ця вимога передбачена і Генарльною угодою укладеною на 2010-2012 роки.

До колективного договору додається:

–         схема посадових окладів працівників установи, організації;

–         тарифні ставки робітників, що працюють в установі, організації;

–         положення про виплату надбавок і доплат працівникам за особливі умови праці, інше;

–         положення про преміювання;

–         положення про виплату за стаж роботи, якщо така винагорода виплачується;

–         положення про виплату винагороди за підсумками річної роботи, якщо така винагорода виплачується;

–         комплексні заходи щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці, підвищення існуючого рівня охорони праці, запобігання випадкам виробничого травматизму, аваріям і пожежам.

Профкоми установ і організацій повинні бути ініціаторами укладання колективних договорів.

За три місяці до закінчення строку дії колективного договору (коли він укладений) необхідно письмово повідомити другу сторону про початок переговорів про укладання нового колдоговору. Друга сторона не пізніше семи днів після одержання повідомлення повинна розпочати переговори.

Для ведення переговорів і підготовки проекту колективного договору утворюється робоча комісія з представників сторін. Робоча комісія готує проект колективного договору з урахуванням пропозицій, що надійшли від працівників. Після підготовки проекту колективного договору сторони домовляються про час проведення зборів трудового колективу для схвалення проекту.

Проект колективного договору схвалений загальними зборами в п’ятиденний термін підписується уповноваженими представниками сторін.

Після підписання колективного договору сторонами, відповідно до вимог „Положення про порядок повідомної реєстрації галузевих і регіональних угод, колективних договорів”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 квітня 1994 року №225, колективний договір в кількості трьох примірників подається на реєстрацію в районну державну адміністрацію (додається).

Зміни і доповнення до колективного договору протягом строку його дії вносяться за взаємною згодою сторін в порядку, визначеному колективним договором.

Контроль за виконанням зобов’язань колективного договору здійснюється сторонами, які його уклали або уповноваженими ними представниками.

Сторони, що підписали колективний договір, не рідше чим один раз на рік в строки, передбачені договором, звітують перед трудовим колективом про виконання взятих зобов’язань.