Працівниця (держслужба) не вийшла на роботу й не відповідає на дзвінки та повідомлення. Відвідали її за місцем проживання. Поспілкувалися з батьками, які повідомили, що з нею все гаразд, але спілкуватися не буде й просить більше не турбувати. Неявку зафіксували відповідним актом. Чи можна звільнити в такому випадку працівницю за прогул?
Нормативне підґрунтя
Правове регулювання державної служби здійснюється:
- Конституцією України;
- законами України;
- міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України;
- постановами Верховної Ради України;
- Указами Президента України;
- актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.
Відносини, що виникають у зв’язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням регулюються Законом України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу» (далі — Закон № 889).
Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих Законом № 889.
Відповідно до частини 1 статті 8 Закону № 889 державний службовець зобов’язаний, зокрема:
- дотримуватися Конституції та законів України;
- діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
- сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов’язки та умови контракту про проходження державної служби (у разі укладення);
- виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі й у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України
Згідно з частиною 1 статті 64 Закону № 889 за невиконання або неналежне виконання посадових обов’язків, визначених цим законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому Законом № 889.
Правова оцінка прогулу державного службовця
Підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов’язків та інших вимог, встановлених Законом № 889 та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосовано дисциплінарне стягнення.
Прогул державного службовця (у т. ч. відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин є дисциплінарним проступком (п. 12 ч. 2 ст. 65 Закону № 889).
За вчинення дисциплінарного проступку до державних службовців може бути застосований один із таких видів дисциплінарних стягнень:
1) зауваження;
2) догана;
3) попередження про неповну службову відповідність;
4) звільнення з посади державної служби.
За кожен дисциплінарний проступок до державного службовця може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.
Дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Ї
Під час визначення виду дисциплінарного стягнення треба враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов’язків.
Відповідно до частини 2 статті 67 Закону № 889 обставинами, що пом’якшують відповідальність державного службовця, є:
1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку;
2) попередня бездоганна поведінка та відсутність дисциплінарних стягнень;
3) високі показники виконання службових завдань;
4) вжиття заходів щодо попередження, відвернення або усунення настання тяжких наслідків, які настали або можуть настати в результаті вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування заподіяної шкоди;
5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність;
6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.
Під час застосування дисциплінарного стягнення можуть враховуватися також інші, не зазначені у частині 2 статті 67 Закону № 889, обставини, що пом’якшують відповідальність державного службовця.
Відповідно до частини 4 статті 67 Закону № 889 обставинами, що обтяжують відповідальність державного службовця, є:
1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного сп’яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або токсичних засобів;
2) вчинення дисциплінарного проступку повторно, до зняття в установленому порядку попереднього стягнення;
3) вчинення проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого державного службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення щодо нього;
4) вчинення проступку умисно з мотивів неповаги до держави і суспільства, прав і свобод людини, окремих соціальних груп;
5) настання тяжких наслідків або заподіяння збитків внаслідок вчинення дисциплінарного проступку.
У разі допущення державним службовцем прогулу суб’єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.
Звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише в разі систематичного (повторно протягом року) прогулу.
З наведеного вбачається, що обов’язковою умовою для звільнення державного службовця за прогул є встановлення:
- систематичності (тобто вчинених неодноразово протягом року) прогулів (відсутності на роботі більше 3 годин);
- неповажності причини відсутності.
Питання визначення систематичності вчинення прогулу нерозривно пов’язане з поняттям «триваюче правопорушення».
У чинному законодавстві України не визначено поняття «триваюче правопорушення».
З метою забезпечення єдності правозастосовної практики Велика Палата Верховного Суду надала тлумачення поняття «триваюче правопорушення».
СУДОВА ПРАКТИКА
Постанова Верховного Суду від 11 грудня 2018 року у справі № 810/1224/17
(Витяг)
… за загальноприйнятим у теорії права визначенням триваючим вважають правопорушення, яке починається з будь-якої протиправної дії чи бездіяльності, коли винна особа не виконує конкретний покладений на неї обов’язок або виконує його неповністю чи неналежним чином, а потім така бездіяльність триває протягом певного проміжку часу до моменту виконання установлених обов’язків або виявлення правопорушення.
З огляду на судову практику прогул вважається триваючим правопорушенням. Таку правову позицію Верховний Суд підтверджував у своїх постановах від 12 грудня 2018 року у справі № 818/501/16, від 3 жовтня 2019 року у справі № 818/3584/15 і від 16 жовтня 2019 року у справі № 805/3724/15-а.
Якщо прогул є триваючим правопорушенням, то як встановити систематичність його вчинення?
Єдиною належною обставиною, яка свідчить про систематичність вчинення державним службовцем такого дисциплінарного проступку, як прогул без поважних причин, є чинне рішення суб’єкта призначення (керівника відповідного державного органу) про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення за таке ж порушення.
Подібний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 21 квітня 2021 року у справі № 640/15754/19 та підтверджено в постанові від 9 липня 2025 року у справі № 380/9508/22…
Повна версія статті Марини Вруцької — в онлайн-системі КАДРИ.UA.


