Верховний Суд роз’яснив порядок застосування норми про граничний вік перебування на державній службі. Суд наголосив: досягнення 65-річного віку є імперативною підставою для припинення державної служби, якщо суб’єкт призначення не ухвалив рішення про її продовження.
Позицію сформульовано у постанові Верховного Суду від 18 грудня 2025 року у справі № 140/5414/24. Суд розглядав спір за позовом держслужбовця, якого звільнили у зв’язку з досягненням 65 років. Позивач вказував, що подав заяву про продовження служби та вважав, що одного лише віку недостатньо для припинення трудових відносин, оскільки закон допускає можливість служби до 70 років.
Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили у задоволенні позову. Верховний Суд підтримав ці рішення та зазначив: продовження строку перебування на державній службі після 65 років є правом суб’єкта призначення, а не його обов’язком. Потребу в конкретному державному службовцеві оцінює саме роботодавець з урахуванням інтересів служби.
Суд окремо підкреслив, що бажання самого працівника продовжити службу не створює обов’язку для суб’єкта призначення ухвалювати позитивне рішення. Крім того, Закон України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу» не зобов’язує роботодавця приймати окреме рішення щодо заяви про продовження служби — наказ про звільнення фактично є формою відмови в продовженні строку служби.
Таким чином, припинення державної служби у зв’язку з досягненням 65-річного віку визнається законним, якщо суб’єкт призначення не скористався своїм правом продовжити строк перебування особи на службі.


