Після звільнення з військової служби працівник повинен приступити до роботи за попереднім місцем. Строки повернення на роботу після військової служби у працівників будуть різними в залежності від категорії військовослужбовців (наприклад, мобілізовані, контрактники, призвані резервісти, призвані на військову строкову службу тощо)

Проте, в залежності від обставин деякі працівники повертаються вже зараз. Враховуючи складну ситуацію на фронті, хтось отримав поранення і звільнений з військової служби за станом здоров’я, хтось звільнився через сімейні обставини або інші поважні причини.

У циклі статей розглянемо актуальні питання, які постають перед військовослужбовцями звільненими з військової служби при поверненні на робоче місце. Перша стаття присвячена оформленню виходу працівників звільнених з військової служби на закріплене за ними робоче місце.

Які документи працівник повинен надати роботодавцю, щоб приступити до роботи?

Військовий квиток. Відповідно до ч.3 ст.24 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Згідно з Листом Міністерства оборони України від  21.08.2014  № 322/2/7142 документом, який підтверджує призов та проходження військової служби військовослужбовцем у особливий період, а також підтверджує призов під час мобілізації резервістів та військовозобов’язаних, є військовий квиток, в якому в відповідних розділах здійснюються службові відмітки.

Важливо! Дати початку та закінчення військової служби, що зазначені у військовому квитку, визначають період, протягом якого на працівника поширюються гарантії, що передбачені у ст.119 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України).

Таким чином, після звільнення з військової служби працівник надає роботодавцю військовий квиток із позначкою про таке звільнення. В інтересах працівника звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) задля належного оформлення військового квитка, адже відповідно до ч.11 ст.26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» особи, звільнені з військової служби, зобов’язані у п’ятиденний строк прибути до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік.

Чи потрібно працівнику писати заяву про бажання повернення до роботи?

Ні, законодавством не передбачено написання працівником заяви про бажання повернення до роботи після звільнення з військової служби, а роботодавця – видавати наказ. Проте, зі сторони роботодавця було б доречним видати наказ про повернення працівника до роботи, адже працівник був увільненим від роботи наказом «на період проходження військової служби» (з відкритою датою). Отже, роботодавець видавши наказ про повернення працівника до роботи тим самим припинить таке увільнення.

Чи одразу працівник після військової служби повинен приступити до роботи?

Так, працівники звільнені з військової служби, мають приступити до роботи на наступний день після того, як їм поставлять позначку про звільнення та візьмуть на військовий облік. Адже на працівника поширюються гарантії передбачені ст. 119 КЗпП України лише з дати початку та закінчення військової служби, що зазначені у військовому квитку.

Проте, якщо працівник бажає відтермінувати період, протягом якого бажає приступити до роботи, то можна написати заяву на один із видів відпустки, на які працівник має право після звільнення з військової служби:

1. Щорічна основна відпустка (умова – наявність стажу для цієї відпустки).

2. Додаткова відпустка:

– для учасників бойових дій (14 календарних днів на рік);

– для осіб з інвалідністю внаслідок війни, статус яких визначений Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (14 календарних днів на рік).

3. Відпустка без збереження заробітної плати (надається в обов’язковому порядку за бажанням працівника):

– для учасників війни (до 14 календарних днів щорічно);

– для осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, статус яких встановлений відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (до 21 календарного дня щорічно).

4. Відпустка без збереження заробітної плати (надається за згодою роботодавця):

– на прохання працівника роботодавець може надати відпустку без обмеження строку, встановленого частиною першою статті 26 Закону України «Про відпустки».

У разі якщо колективним договором підприємства/установи/організації передбачені інші види відпусток для осіб звільнених з військової служби, то працівник має право ними скористатись за умов визначених в колективному договорі.

Джерело: Трудові ініціативи